- машталір
- -а, ч., заст.Конюх, кучер.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
машталір — іменник чоловічого роду, істота візник арх … Орфографічний словник української мови
візник — (людина, яка править кінним екіпажем, зазв. найманим), погонич; ломовик (той, хто перевозить важкі вантажі); би[е]ндюжник (той, хто перевозить вантажі биндюгами); ф[х]урман, фірман, машталір … Словник синонімів української мови